Як був у попа кравець і пішов на село робити, а в той час безщасному вовкові не послав біг корму. Він зліз на гору да й просе Бога:
— Дай, Господи, ïсти, а то вмру!
— Ох, іди ж, — каже, — вовче! Шо нападеш попове, то й ïсти тобі готове.
От іде вовк — ходе кобила:
— Здорова була, кобило, а чия ти єсть?
— Ох, вовче, я попова.
— Ти ж мені ïсти готова!
— Ох, подивися ж, — каже, — вовче! Я була в городі, принесла бумаги.
Став вовк дивиться в бумаги, кобила як стрибнула! Оглянулась, так і вовка не вздріла. От іде вовк та й думає:
— Який я дурень єсть! Чи я пан, чи я письменний, шо ще мені в бумаги дивиться?
Іде вовк, аж ходить баран:
— Здоров був, баране! А чий ти єсть?
— Поповий.
— Ти ж мені ïсти готовий!
— Ой, стань же ти, вовче, в долині, а я піду на гору; роззяв ріт, так я сам тобі влечу.
Як розігнавсь баран, як дав йому в лоб, дак трохи не заснув вовк. От іде вовк та й думає:
— Який я дурень! Чи я пан, чи шо, шо ще захотів легкого хліба?
Стрів вовк сви́ні:
— Здорові були, сви́ні! А чіï ви есть?
— Попові!
— Ви ж мені ïсти готові!
— Ох, вовче-братику! Зволь же нам хоть пісню заспівать.
Поти свині вовка манили, пока люди взгляділи вовка да й прогнали.
От іде вовк і стрічає кравця:
— Здоров, був, кравче! А чий ти єсть?
— Поповий!
— Ти ж мені ïсти готовий!
— Ох, вовче-братику! Дозволь же мені хоч умиться на последній дорозі, от дай же ще й хвоста втертись.
От кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив три аршини, так вовк там трохи й не гигнув… От кравець як одумавсь; як побіг, та на дуба і сховавсь. Став вовк думати-гадати, як би того кравця здогнати; зібрав собі молодців і підійшов як раз під того дуба.
— Онде, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати…
От ліг безхвостий на споді, а ті всі на його зверху; от уже одному вовку стати і кравця достати. Той кравець каже:
— Понюхаю хоч на послідній дорозі табаки!
Понюхавши: ахчи! А вовк думав, шо кричить:
— Аршин!
Як пирсне відтіля, як посиплються вовки, як вхопили того вовка, розірвали — і пропав бідний!
Сказки для детей:
- Казка про козла и барана Був собі чоловік та жінка; мали вони козла й барана. — Ох, жінко! — каже чоловік. — Проженемо ми цього барана і козла, а то вже вони у нас дурно хліб ïдять. А вбирайсь, козел і баран, собі з богом, шоб ви не були у мене і в дворі! Пошили вони собі торбу, та й ... Read more...
- Про жар-птицю та вовка Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже: — Вибирайте собі коней з табунів, яких завгодно (а в нього багато було: звісно, цар!), і їдьте, ... Read more...
- Как Вовка взрослым стал На глазах растут ребята! Жил в стихах моих когда-то Вовка — добрая душа. (Так прозвали малыша!) А теперь он взрослый малый, Лет двенадцати на вид, И читателей, пожалуй, Взрослый Вовка удивит. С добротой покончил Вовка, Он решил — ему неловко В зрелом возрасте таком Быть каким-то добряком! Он краснел при этом слове, Стал стесняться доброты, ... Read more...
- Казка про Кощія Безсмертного, як його убили Іван-царевич і Булат-молодець У одного царя був син по імені Іван-царевич. Ріс він не по днях, а по часах. На сьомий год він уже був настоящий богатир. Попросив у батька й матері прощенія, попрощався, сів на доброго богатирського коня і поїхав. їхав, їхав, заїхав в одно царство, віддав свого коня на присмотр, а сам піхотинцем пішов по городу ... Read more...
- Как Вовка стал старшим братом — У меня есть старший брат, Очень умный парень! — Уверяет всех ребят Таня на бульваре.- В красном галстуке он ходит, В пионерской форме, Сорняки на огороде Вырывает с корнем! И толстушка Валечка Старшим братом хвалится: — Если кто меня обидит — Старший брат в окно увидит. Если я заплакала — Он проучит всякого. Он ... Read more...
- Сини сліпого царя Шив десь недалеко від кінця світу один старий цар, а в того царя було три сини. Двоє були спритні й поставні легіні, а третій недолугий, боязкий ще й придуркуватий. Старий захворів і осліп. Хлопців занепокоїло, бо він почав дуже нарікати, яких має синів, що про хворого не дбають. Тепер будуть змушені поперемінно доглядати сліпого царя, ... Read more...
- Щастя Були два брати. Один — багач, другий — бідняк. Чому молодший був бідний — сам того не знав і ніхто йому не міг сказати. Одного разу бідняк узяв сокиру за пояс і подався до лісу. Йде він, іде полем, бачить, женці жнуть братове жито, бо з колоса паде, а за ними маленький хлопчина колоски збирає. ... Read more...
- Лубок Був собі в однім пустім місці хутор невеличкий. В хуторі жила сім’я одна, і невеличка: був там старесенький дід да син його жонатий — звався він Нечипір, да ще не дуже великий син од Нечипора. Дід був зовсім без мощі: ходючи він згинався уже дуже, голова у йога була біла-біла, мов молоком облита, а робити ... Read more...
- Хитрий чоловiк Один чоловік найшов гроші да й хитрує, як би поступить із жінкою, щоб вона кому не сказала; бо він знав, що жінки дуже нетерплячі — зараз розбрешуть, як тілько що почують. От він пійшов на двір да з надвору і уносить яйце у хату. — Жінко, — каже чоловік, увійшовши у хату, — оце́, як ... Read more...
- Про Вовку, черепаху и кошку Случилось вот какое дело — Черепаха похудела! — Стала маленькой головка, Хвостик слишком тонок! — Так сказал однажды Вовка, Насмешил девчонок. — Похудела? Ну, едва ли! — Девочки смеются.- Молока мы ей давали, Выпила все блюдце. Черепаха панцирь носит! Видишь, высунула носик И две пары ножек! Черепаха панцирь носит, Похудеть не может. — Черепаха похудела!- ... Read more...
- Залізний вовк У одного царя росла золота груша. Але з неї користі не мав, бо врожай щось крало. І примусив цар синів доглядати грушу. Прийшов старший син під грушу і лежить. Прилізла до нього мишка: — Царевичу, чи не дав би ти мені поїсти? Він її прогнав. Переспав ніч, а рано встав і бачить — на дереві ... Read more...
- Іван Побиван Унадивсь давним-давно один страшний змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід. — Ну,- каже змій,- завтра поснідаю. А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати. — А хіба тобі життя надокучило? — питає його дід. — Як? — каже бідний хлопець. Дід ... Read more...
- Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда: — Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде ... Read more...
- Солдат та смерть Прослужив солдат у царя тридцять три роки, і вийшла йому одставка. Дав йому цар три копійки, він і пішов собі. Йшов-йшов, аж перестрівають його три старці: — Сотвори, служивий, милостинку. — Нате. Вийняв копійку і оддав. Трохи згодом перестрівають його ще три старці. — Сотвори, служивий, милостинку. — Нате. Оддав другу копійку. Під вечір вже ... Read more...
- Іван-вітер Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе, і замурував її в мур. Дав їй служницю, щоб вона там жила, і караул поставив довкола. От стала та королівна раз біля стіни, а в тім мурі була дірка, і вітер повіяв. І вона від того вітру привела хлопця. Росте ... Read more...
- Болтунья Что болтунья Лида, мол, Это Вовка выдумал. А болтать-то мне когда? Мне болтать-то некогда! Драмкружок, кружок по фото, Хоркружок — мне петь охота, За кружок по рисованью Тоже все голосовали. А Марья Марковна сказала, Когда я шла вчера из зала: «Драмкружок, кружок по фото Это слишком много что-то. Выбирай себе, дружок, Один какой-нибудь кружок». Ну, ... Read more...
- Чабанець Був собі чабанець, та такий, що як він ще ізмалку вівці пас, то й нічого не знав. От раз і випав йому з неба камінь, не який там камінь, а у вісім пудів. То він, було, усе і грається тим каменем; оце причепе до батога та як кине угору, а сам спати ляже на цілий ... Read more...
- Козак Мамарига Козак Мамарига служив у багачів двадцять п’ять років; не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова. Тоді пішов у службу, служив цареві двадцять п’ять літ; не заслужив ні вола, ні коня, ні доброго слова і од царя. Прийшов тоді оп’ять додому і пішов у путь-дорогу, куди бог дасть. Тепер, як узяв іти, іде тиждень ... Read more...
- Кирило кожум'яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робити, коли давали городяни, треба і йому давати. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й ... Read more...
- Сон Герасима Чоловік поставив будинок і положив до нього спати трьох синів. Положив на три кути й чекає, що котрому присниться. Іванові снилося, що буде з нього швець. Михайлові — що буде кравець. Питає батько наймолодшого: — А тобі що снилося? — Няньку, мені не снилося нічого,- говорить Герасим. — Як то нічого не снилося? Коли снилося ... Read more...
- Жарко У солнышка есть правило: Оно лучи расправило, Раскинуло с утра — И на земле жара. Оно по небу синему Раскинуло лучи — Жара такая сильная, Хоть караул кричи! Изнемогают жители В Загорске-городке. Они всю воду выпили В киоске и в ларьке. Мальчишки стали неграми, Хоть в Африке и не были. Жарко, жарко, нету сил! Хоть ... Read more...
- Живая шляпа Шляпа лежала на комоде, котенок Васька сидел на полу возле комода, а Вовка и Вадик сидели за столом и раскрашивали картинки. Вдруг позади них что-то плюхнулось — упало на пол. Они обернулись и увидели на полу возле комода шляпу. Вовка подошел к комоду, нагнулся, хотел поднять шляпу — и вдруг как закричит: — Ай-ай-ай! — ... Read more...
- Яйце-райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно лишне було. Миша каже: — Нехай мені буде! А жайворонок каже: — Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та ... Read more...
- Іванко — цар звірят Починається казка з чоловіка і з жони. Чоловік жив у великій радості з жоною і з своїми дітьми Іванком і Марікою. Жили, айбо недовгий вік мали. Жона вмерла породіллею. Чоловік дуже зажурився. Взяв собі у голову, що він не буде більше женитись. Жив з дітьми самотній десять років, а на десятому році знайшлася газді служниця. ... Read more...
- Когда ударил гром Люди спят, и птицы спят — Тишина полная. Осветила темный сад Молния! Молния! Сильный ветер на кусты Налетел волнами, И опять из темноты Молнии! Молнии! Ветер, ветер-ураган Бьет деревья по ногам, И стволы трещат, И трепещет сад. Дождь, дождь льет, В барабаны бьет. Гром гремит, грохочет гром. Молния! Молния! — Нет, не кончится добром,- Бабушка ... Read more...
- Чорт-змій і запродані діти Десь у якомусь-то царстві, в якомусь государстві був жив собі старий чоловік та жінка. І зроду в них не було дітей. Поїхав чоловік на базар, от як би й у нас у Корсуні, поторгував він, що йому було треба, купив собі рибу солону та й поїхав з базару додому. їде собі, та й захотів він ... Read more...
- Іван-царевич і красна дівчина — ясна зірниця Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та ніколи з двірця не виходила. Стали сини у школу ходить, почали з їх школярі сміятися, що як їхня мати та ніколи й з двірця не виходить. Вертаються вони додому та й жаліються матері, що як з них у школі сміються ... Read more...
- Летючий корабель Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він знай на печі у просі сидить, у чорній сорочці, без штанців. Як дадуть, то й їсть, а ні, то ... Read more...
- Людська доля Посилав пан козака з листом, і йому випала дорога через ліс, і він ïхав тим лісом, та надибав святого Миколая, що він в’язав лика — єдно добре, а друге кепське. Але святий Миколай показався йому в постаті старого діда. Де той козак, приïхавши близько св. Миколая, і дивиться на тоє і повідає: — Що то ... Read more...
- «Находчивость» Мы с Вовкой сидели дома, за то что разбили сахарницу. Мама ушла, а к нам пришел Котька и говорит: — Давайте играть во что-нибудь. — Давайте в прятки, — говорю я. — У, да здесь и прятаться негде! — говорит Котька. — Почему — негде? Я так спрячусь, что ты вовек не найдешь. Надо только ... Read more...
- Кобиляча голова Як був собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається над нею, та ще, було, її діда підцьковує, щоб згриз голову своїй дочці. Оце, було, підуть обидві дівки на досвітки; бабина ж дочка усе тільки ... Read more...
- Ілля Муромець та Соловей-розбойник Ілля Муромець родився під городом Муромом, у бідній сім’ї. Батько й мама його ходили в ліс, дрова рубали, обробляли землю і сіяли, скільки могли, там півгектара, чи що. І так годували сина Іллю, бо він слабий був на ноги. Тридцять літ Ілля на печі лежав, не міг уставать, нічого не міг робить. Коли минуло тридцять ... Read more...
- Таємниця скляної гори Десь далеко, аж за сьомим морем, було одне царство. Там жив один цар, котрий мав трьох доньок. А дівчата були такі красні, що людському окові дивитися на них і не дивуватися — було неможливо. Не вірю, що на світі могла би знайтися хоч одна красна дівка, яка була би їм до пари. Гей, приходили до ... Read more...
- Ох! Колись-то давно, не за нашої пам’яті,- мабуть, ще й батьків, і дідів наших не було на світі,- жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син, та й той не такий як треба: таке ледащо отой одинчик, що господи! Нічого не робить — і за холодну воду не візьметься, а все ... Read more...
- Молодильна вода Був один цар і мав трьох синів. Два були розумні, а один дурний. Той цар був уже в глибокій старості. Одної ночі мав він красний сон: снилося йому, що є така вода, коли вмитися нею, то можна стати молодим. Рано пробудився він, став оповідати своїм синам і сказав: — Котрий з вас дістане мені тої ... Read more...
- Про морського півня Було чи не було, а жив собі в сімдесят сьомій країні бідний чоловік. Хата в нього була стара, в землю запала, і ніхто ніколи до» неї не холів заходити’. А в хаті тій тільки й достатку, що багато дітей. Каже вин Іван одного разу батькові: — Піду я, няню, в білий світ. Ачей дещо зароблю. ... Read more...
- Про бідного чоловіка і воронячого царя Де не жив, а жив на світі бідний чоловік. Не мав він ніякого майна, крім маленької хатини, нивки і двох чорненьких кудлатих воликів. Забув я сказати, що мав він ще й жінку та цілу громаду дітей. І сам не знав, скільки їх в його тісній хатині пищить, верещить, просить їсти. Пішов якось бідний чоловік на ... Read more...
- Третье место в стиле баттерфляй Когда я шел домой из бассейна, у меня было очень хорошее настроение. Мне нравились все троллейбусы, что они такие прозрачные и всех видать, кто в них едет, и мороженщицы нравились, что они веселые, и нравилось, что не жарко на улице и ветерок холодит мою мокрую голову. Но особенно мне нравилось, что я занял третье место ... Read more...
- Царівна-жаба Де-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них — три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини до вросту — такі парубки стали, що ні задумати, ні загадати, хіба в казці сказати! Дійшли літ — час їм женитися. Цар, порадившись гарненько з царицею, покликав синів та й каже: — Сини ... Read more...
- Про богатиря Буха Копитовича Був собі купець і в купця дочка. За кучера був у нього чоловік, а ім’я йому Копито. І любилася та дівчина із тим Копитом — з кучером. Любила вона його довго-недовго, згодом народила сина і сховала його, щоб мати або батько не дізнались, а сама лежить хвора. Вночі, як старі поснули, запріг Копито коні у ... Read more...