Як був у попа кравець і пішов на село робити, а в той час безщасному вовкові не послав біг корму. Він зліз на гору да й просе Бога: — Дай, Господи, ïсти, а то вмру! — Ох, іди ж, — каже, — вовче! Шо нападеш попове, то й ïсти тобі готове. От іде вовк — … Читать далее
Жил в каком-то селе мужик, такой бедный, что часто, бывало, и поесть нечего и маленьким его детям, и ему с женой. Работать он не ленился, трудился с самого утра до позднего вечера, а все что-то не ладилось. Бьется он как рыба об лед, никак из нужды вылезти не может. «Что за причина? Почему я никак … Читать далее
Було чи не було, а жив собі в сімдесят сьомій країні бідний чоловік. Хата в нього була стара, в землю запала, і ніхто ніколи до» неї не холів заходити’. А в хаті тій тільки й достатку, що багато дітей. Каже вин Іван одного разу батькові: — Піду я, няню, в білий світ. Ачей дещо зароблю. … Читать далее
Жили себе муж и жена, и были у них козел и баран. Вот и говорит муж жене: — Ох, жинка, давай мы прогоним козла да барана, а то они у нас только даром хлеб едят. А ну, убирайтесь, козел да баран, прочь, чтоб и ноги вашей здесь не было. Сшили козел да баран торбу и … Читать далее
Раз був, де не був, у тій землі, де уже край світу, один чоловік: бідненький, худобненький, як церковна миша. А мав трьох синів. Поставні, вродливі, міцні, як дуби, хлопці. А надто Іванко — такий красний і гречний, що з нього лиш радіти, якби був достаток. Але тут злидні, а де злидні, там і краса не … Читать далее
Была в лесу хатка, и жила в этой хатке женщина с сыном. Земли у них не было, кругом был лес дремучий, и хлеб они покупали. Не стало у них хлеба, вот и посылает женщина своего сына за хлебом. — На тебе, — говорит, — сынок, денег, поди хлеба купи. Взял сын деньги и пошел. Идет … Читать далее
Жили себе дед да баба. Дед служил на смолокурне смолокуром, а баба дома сидела, пряжу пряла. И такие они бедные, ничего у них нет: что заработают, то и проедят. Вот и пристала баба к деду — сделай да сделай, дед, соломенного бычка и смолой его осмоли. — И что ты, глупая, говоришь? На что тебе … Читать далее
Жил у одного человека пес Серко, старый-престарый. Взял человек, да и прогнал его со двора. Бродит Серко по полю, и так ему горько! «Сколько лет хозяину служил, добро его стерег, а теперь на старости лет он для меня кусок хлеба жалеет и со двора прогнал». Бродит он так, думает… Смотрит — волк идет. Поравнялся с … Читать далее
Была у царя дочь. И ходила она тайно по ночам на танцы к чертям. Что ни ночь — нет пары туфель: вконец истопчет их царевна на бесовских плясках. Дошло до царя, что во всем дворце осталась одна-единственная пара туфель, пригодных царевне. — Кто узнает, куда ходит моя дочь, получит большую награду, — сказал он слугам. … Читать далее
Де-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них — три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини до вросту — такі парубки стали, що ні задумати, ні загадати, хіба в казці сказати! Дійшли літ — час їм женитися. Цар, порадившись гарненько з царицею, покликав синів та й каже: — Сини … Читать далее
Шив десь недалеко від кінця світу один старий цар, а в того царя було три сини. Двоє були спритні й поставні легіні, а третій недолугий, боязкий ще й придуркуватий. Старий захворів і осліп. Хлопців занепокоїло, бо він почав дуже нарікати, яких має синів, що про хворого не дбають. Тепер будуть змушені поперемінно доглядати сліпого царя, … Читать далее
Первым старшим среди птиц был Кук. Велела ему жена собрать всех птиц и сделать из их костей гнездо. Все послетались, только ворона нету. Кук вышел и спрашивает: — Все птицы налицо? Отвечают: — Ворона нету. Нет его день, нету второй — сидят птицы два дня не евши. На третий день прилетает ворон. — Где ты … Читать далее
Дед Егорий был себе на уме, а ума у него было столько, сколько у всего царского совета. А еще было у него колесо от телеги, да старая коза. И ничего больше. Колесо-то поломалось, а коза доиться перестала. Сжег дед колесо, согрелся и повел козу в город продавать. Только кто же купит старую козу, что доиться … Читать далее
Десь за горами, за лісами, не знати в якій державі, жив раз один цар. Старий уже був. Держава велика, а наслідника рема. Тільки одна донька. Підросла дівка, вже на одданні, і цар почав думати, як би дочку видати заміж, зняти клопіт із старечих плечей: керувати на старість державою — то не легка справа! Дав по … Читать далее
Хто не вірить, той хай перевірить, а було це в сімдесят сьомій державі, за скляними горами, за молочними ріками. Жила-була там жінка, і мала вона сина. Син ріс сміливим, відважним. Куди б його не посилали, всюди спокійно йшов. Коли хлопець виріс, сказав матері: — Піду в світ, хочу пізнати страх. Мати умовляє: — Сину, не … Читать далее
Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він знай на печі у просі сидить, у чорній сорочці, без штанців. Як дадуть, то й їсть, а ні, то … Читать далее
А ото колись жив великий пан, що мав велику паню. Були дуже багаті, але як зістарілися, то засумували, бо не було кому маєтки лишити. Пані пішла до знахарки, аби їй порадила, що має чинити. — У морі є чарівна рибка,- сказала їй знахарка.- Жінка, що її з’їсть, народить хлопчика. Пані прийшла додому, розповіла панові й … Читать далее
Ехал-возвращался царь домой. Куда, зачем ездил — нам не сказано, и мы вам врать не будем. А только дома долго не бывал. Уже и до родных мест недалеко, да задержался в пути царь — в большое село свернул, где в тот день ярмарка была. Походил по торгу, приценился, поторговался, а купил всего три соленых рыбины. … Читать далее
Був собі цар та цариця, а у них три сини. От їх мати цариця та ніколи з двірця не виходила. Стали сини у школу ходить, почали з їх школярі сміятися, що як їхня мати та ніколи й з двірця не виходить. Вертаються вони додому та й жаліються матері, що як з них у школі сміються … Читать далее
Один бідний селянин мав сина Петра. Маленьким хлопчик бігав, грався з однолітками, а як підріс, то весь час майстрував собі кріси. Його питали, нащо він то робить, а Петро відповідав: — Хочу бути вояком! Тато йому говорив, що треба землю орати, треба сіяти й не думати про військо, а він не хотів і слухати. Марширував … Читать далее
Був один цар і мав трьох синів. Два були розумні, а один дурний. Той цар був уже в глибокій старості. Одної ночі мав він красний сон: снилося йому, що є така вода, коли вмитися нею, то можна стати молодим. Рано пробудився він, став оповідати своїм синам і сказав: — Котрий з вас дістане мені тої … Читать далее
Десь під горами, під лісами жив бідний чоловік. Від першої жони у нього був син, а від другої жони була в нього донька. Дітвак, котрий зостався без матері, мусив ціле літо пасти на сільській толоці корову й бичка. Мачуха не давала йому нічого їсти, окрім сухого хліба, і хлопець під осінь уже геть ослаб, бо … Читать далее
Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робити, коли давали городяни, треба і йому давати. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й … Читать далее
Жил-был рыбак, и было у него три сына. Однажды старший сын, Иван, позвал братьев и говорит им: «Братья, седлайте коней! Поедем свет посмотреть». Оседлали они коней, поклонились родителям и пустились в дорогу, а как приехали на развилку, Иван воткнул нож в сухое дерево и говорит братьям: «Оставайтесь здесь, дальше я один поеду. Если с ножа … Читать далее
Жил когда-то на свете пан, богатый да спесивый. Ни с кем знаться не желал. А мужиков и совсем за людей не признавал: от них дух нехороший — землей пахнет. И приказывал своим лакеям гнать мужиков подальше. Собрались раз мужики, стали о пане говорить. Один говорит: — Я нашего пана близко видал — на поле повстречал. … Читать далее
Жив, де не жив, один багатий граф. Мав він немало доброї землі, мав немало пустої, мав лісу, саду і пасовища, а худоби — видимо і невидимо. Граф любив ходити на полювання. Днями, тижнями блукав з рушницею по лісах і полях. Та ніколи не заходив до Страшного лісу, звідки ніхто не міг вийти. Коли постарів, маєток … Читать далее
В далеких краях жила собі вдовиця. Малася бідно, бо окрім двох рук нічого в неї не було. Айбо важку працю з радістю переносила, бо тішив її син: він був прекрасний, якого на світі треба пошукати! Але, як каже приказка, красу сховати у мішок не можна. І розійшлася слава про красу вдовичиного сина по цілому світу. … Читать далее
Вот загрустил раз кот, что подходит зима, а сапог-то и нет. Собрался он в город, идет покупать сапоги себе и жене. Прошел немалую часть дороги, повстречался с лисом. Лис ему и говорит: — Куда это вы, пан Котофей, идете? Кот отвечает: — Иду в город себе и жене сапоги покупать, а то вот подходит зима, … Читать далее
У одного царя было двенадцать охотников. И каждый день они должны были приносить дичь из лесу. Однажды охотники ничего не добыли и боялись возвращаться в царский дворец. Вышли они на поляну, посреди которой стоял старый дуб, и вдруг собаки с лаем бросились к дубу. Смотрят охотники и дивятся: в дупле сидит крохотный человечек с длинной … Читать далее
Десь у якомусь-то царстві, в якомусь государстві був жив собі старий чоловік та жінка. І зроду в них не було дітей. Поїхав чоловік на базар, от як би й у нас у Корсуні, поторгував він, що йому було треба, купив собі рибу солону та й поїхав з базару додому. їде собі, та й захотів він … Читать далее
Був собі один чоловік і мав шестеро синів та одну дочку. Пішли сини в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона й каже: — А де ж ви будете орати? Я не знаю. Вони кажуть: — Ми будемо тягти скибу від дому аж до тієї ниви, де будемо орати,- то ти за … Читать далее
Жив де не жив багатий граф. Мав він немало різного маєтку, а найбільше мав лісу. Лісів мав стільки, що не знав їм ні краю, ні кінця. Графські ліси сторожили гайники. Одного разу один тайник, блукаючи в лісі, вийшов на полянку й сів собі відпочити. Дивиться ураз, а з хащі вибрався Дикий чоловік. Тільки втямив гайника, … Читать далее
Один крестьянин был таким бедным, что часто и он сам, и его семья ложились спать голодными. А был он работящий мужик, трудился с утра до вечера, да все без толку. Как говорится, в таких руках и золото камнем станет. Бился несчастный, как рыба об лед, но никак не мог избавиться от нищеты. То град побьет … Читать далее
Было ли, не было, жил бедный человек. Было у него два сына: один глупый, а другой умный. Вот умный и говорит отцу: — Нянько, — давайте поставим новую хижину, эта уж ветхая! Нарубили немного лесу, а кое-что от старой хижины осталось, и хотят новую строить. Когда стали разбирать старую, заплакал дурень, чтоб не разбирали его … Читать далее
Жил себе пан, да такой богатый, что мог бы закупить с десяток сел, и было у того пана много земли, да только где уже он не искал, а никак не мог найти себе такого человека, чтобы знал хорошо хлебопашество. Вот приходит к нему раз крестьянин и говорит: — Я хорошо умею землю пахать, хлеб сеять … Читать далее
Жил себе мужик, да такой бедный, такой бедный, что иной раз не только ему, а и малым деткам поесть было нечего. И был у того мужика богатый брат. Вот у бедняка — дети, а у богатого — нету сына. Встречает раз богач бедняка и говорит: — Помолись, братец, богу за меня, может, пошлет он мне … Читать далее
Раз пішла одна дівчина в ліс по горіхи. Там її здибав ведмідь та й забрав до свого барлогу. Стали вони жити разом. Ведмідь ходив скрізь по лісі і, як вертався додому, то приносив з собою тій дівчині їсти. Так вони й жили собі довгенько. І родилась у неї дитина, якій вона дала ім’я Ведмідь-Іванко. Цілих … Читать далее
На краю одной слободы, как раз у степи, жили два брата: богатый и бедный. Вот бедный пришел раз к богатому и уселся к нему за стол. А богатый его прогоняет. — Убирайся, — говорит, — прочь от стола: лучше ступай на ток да грачей отгоняй? Пошел бедный брат и давай их гонять. Грачи улетели, а … Читать далее
Жили были старик со старухою, и была у них дочка. Долго ли, коротко ли пожила старуха на свете, да и вздумала помереть; а как помирала, вот что наказала старику: — Если ты, старик, вздумаешь жениться, то смотри не бери той вдовы, что по соседству живет со своей дочкой. Она тебе будет женою, а нашему дитятке … Читать далее
Чоловік поставив будинок і положив до нього спати трьох синів. Положив на три кути й чекає, що котрому присниться. Іванові снилося, що буде з нього швець. Михайлові — що буде кравець. Питає батько наймолодшого: — А тобі що снилося? — Няньку, мені не снилося нічого,- говорить Герасим. — Як то нічого не снилося? Коли снилося … Читать далее
Была у мужика жена-ведьма. Только наступит глухая полночь, проснется он, а жены возле него и нету, оглядится он кругом, хата на крючок заперта, сенцы на задвижке, а ее нету. Он и думает себе: «Давай-ка выслежу». Прикинулся раз спящим и дождался полночи. Жена встала, засветила каганец, достала с полки пузыречек с каким-то снадобьем, взяла черепочек, влила … Читать далее
Був на Русі один пан, який неймовірно пригнічував своїх підданих: не тільки мусили працювати на нього, але ще він відбирав від них все, що можна було. І не було в них у дворі нічого — від корови до яйця, — що б могли назвати своєю власністю. Довго терпів бідний люд те знущання й зажерливість свого … Читать далее
Жил-был один бедняк, и звали его Миколой. Была у него лишь старая хата, а в хате полно детей. Как-то пошел Микола с женой в лес: сам — за дровами, жена — за грибами, Вдруг смотрят — богач, у которого Микола чуть ли не даром целый год служил, ведет корову с ярмарки. Жена Миколы зашептала: — … Читать далее
Був собі купець і в купця дочка. За кучера був у нього чоловік, а ім’я йому Копито. І любилася та дівчина із тим Копитом — з кучером. Любила вона його довго-недовго, згодом народила сина і сховала його, щоб мати або батько не дізнались, а сама лежить хвора. Вночі, як старі поснули, запріг Копито коні у … Читать далее
Водил мужик козу на ярмарку — продать хотел. Больно коза шкодливая. То на хату заберется, всю крышу соломенную разворошит, то в чужой огород влезет, то ребятишек рогами распугает… А молока дает капельку, да и то норовит подойник опрокинуть. Только не продал мужик козу. В тот раз торг плохой был — продавцов много, купцов мало. Хотел … Читать далее
Був собі король і мав одну дочку. Дуже беріг її, щоб вона не знеславила себе, і замурував її в мур. Дав їй служницю, щоб вона там жила, і караул поставив довкола. От стала та королівна раз біля стіни, а в тім мурі була дірка, і вітер повіяв. І вона від того вітру привела хлопця. Росте … Читать далее
Захотелось лисичке медом полакомиться. Все она мясцо одно ест, а сладенького-то и нет. — Пойти бы, — говорит, — к пчелам, что ли, похозяйничать. Пришла на пасеку, да так это удобненько перед ульем уселась и лапу туда засунула, чтобы медку достать. А пчелам это не понравилось: как вылетят они из улья, как нападут на лисичку!.. … Читать далее
Собрался раз пан в далекую дорогу. Сел в коляску, парой лошадей запряженную, взял с собой кучера Грицка и поехал. Едут они, едут, едут они, едут — на дороге ни шинка, ни хаты, ни человека встречного. Скучно пану. Грицко песни поет, Грицко на лошадей покрикивает, а пан молчит. Не пристало ему, видишь ли, с простым мужиком … Читать далее
Жил-был охотник, был он беден, не богат, хорошо жил, да не весело, едва-едва ноги таскал. Вот замучил его голод и решил он на охоту пойти в черный да дремучий лес, куда никто не ходил и откуда никто не возвращался. Вот пришел он в черный да дремучий лес и видит: на трех могучих раскидистых дубах сидит … Читать далее
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда: — Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде … Читать далее